- розбуркотітися
- [розбуркоут’і/тиес'а]
-коучу/с'а, -коти/с':а, -коти/ц':а, -котиемо/с'а, -котиете/с'а, -кот'а/ц':а; нак. -коти/с'а, -коут'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розбуркотітися
Смотреть что такое "розбуркотітися" в других словарях:
розбуркотітися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
розбуркотітися — очу/ся, оти/шся, док., розм. Почати багато буркотіти … Український тлумачний словник
